Проект навчальної програми

Головна частина

1. Вступ

1. Школа Свободи – це загальноосвітня школа, яка була створена для продовження навчання українських біженців війни, які прибули до Естонії у 2022 році. Школа працює як частина Талліннської державної Тинісмяеської гімназії, яка знаходиться за адресою Endla 13, і якою керує Міністерство Освіти та науки Естонії.

2. Школа Свободи приймає до себе учнів починаючи з 7 класу. У школі можна здобути базову освіту третього ступеню основної школи (7-9 класи) і загальну середню освіту гімназії (10-12 класи).

3. Навчання в школі здійснюється відповідно до навчальної програми Школи Свободи, складеної на основі Естонської національної навчальної програми. Навчальна програма орієнтується на результатах, її акцент робиться на учня, на його спрямований розвиток.

4. Навчання в школі ведеться естонською мовою. Відповідно до методології пізнього занурення, не менше 60% навчання ведеться естонською мовою і до 40% українською.

5. Метою школи є підтримка інтеграції української молоді в естонське суспільство, сприяння учням, які вивчають естонську мову як іноземну, у набутті навичок вільного володіння національною мовою, а також забезпечення їхньої багатомовності, створюючи таким чином ширші можливості для випускників шкіл і більшу свободу вибору у своєму майбутньому житті.

2. Основи та структура навчального плану

1. Навчальний план Школи Свободи є основним документом освітньої та виховної діяльності школи.

2. Навчальний план розроблено на основі Закону про основну школу та гімназії Естонії, національних навчальних планів основної школи та гімназії, специфіки занурення в естонську та українську мови, пропозицій співробітників, учнів, громадськості та адміністрації школи, а також матеріальних ресурсів школи.

3. Шкільна програма складається із загальної частини та додатків.

4. У загальній частині представлені цінності та характеристики, що лежать в основі шкільної програми, освітні та виховні цілі школи, організація навчання, діяльність, спрямована на розвиток загальних компетенцій та урізноманітнення освітнього середовища, організація підтримки та оцінювання розвитку та навчання учнів, вимоги до випуску, принципи організації навчання учнів з особливими освітніми потребами, організації професійного навчання, організації навчання учнів, інформування та консультування батьків, принципи взаємодії та планування роботи вчителів, порядок оновлення та доповнення навчального плану школи.

5. У додатках наведено плани предметних напрямків основної школи та гімназії, порядок проведення творчих робіт в основній школі, організацію науково-дослідницької чи практичної роботи учнів у гімназії, порядок проведення розвивальних бесід, організацію консультування учнів та організацію навчання учнів з особливими освітніми потребами.

3. Концепція навчання

1. Концепція навчання – це розуміння навчання та викладання. Метою сучасного підходу до навчання є підтримка індивідуального та соціального розвитку, навчальних навичок, креативності та підприємливості кожного учня.

2. Навчальне середовище школи підтримує розвиток учня, створюючи сприятливі умови для навчання, щоб учень міг почуватися у безпеці, бути включеним у навчальний процес та розвиватися як незалежний та активний учень.

4. Основні цінності школи

1. Школа свободи формує цінності та пріоритети учня на основі національних навчальних програм, які випливають з етичних принципів, зазначених у Конституції Естонської Республіки, Загальній декларації прав людини ООН, Конвенції про права дитини та основні документи Європейського Союзу.

2. Основними цінностями є:

• загальнолюдські цінності - чесність, турбота, повага до життя, справедливість, людська гідність, повага до себе та інших; 

• суспільні цінності - свобода, демократія, повага до рідної мови та культури, культурне розмаїття, толерантність, захист життя та екологічна стійкість, верховенство права, солідарність, відповідальність та гендерна рівність.

5. Особливості школи

1. Особливістю Школи Свободи є те, що викладання ведеться естонською та українською мовами, що сприяє розвитку багатомовності та полікультурності молоді, яка прибула з України.

2. Предмети, які викладаються естонською мовою, викладаються за допомогою предметно-мовного інтегрованого навчання (далі - навчання ПМІН), що означає вивчення предмета та мови одночасно. Навчання ПМІН дає можливість вивчати естонську мову як іноземну, одночасно вивчаючи інші предмети цією мовою. Ефективність забезпечується тим фактом, що в навчанні ПМІН зосереджено увагу на предметному змісті, мові та навчальних навичках. Під час інтеграції розвиваються здібності, інтереси, знання та вміння учня. Заходи, методи навчання та матеріали сприяють засвоєнню як повсякденної, так і предметної мови. Таким чином, навчання ПМІН мотивує учня вивчати мову на різних предметних уроках через предметні знання та навички, які учень хоче зрозуміти, набути та використовувати. Таким чином, предметні цілі сприяють досягненню цілей вивчення мови.

3. Впровадження інтегрованого вивчення предмета та мови та мовного занурення допомагає молодим людям, які вивчають естонську мову як іноземну, інтегруватися в естономовне середовище, зберігаючи при цьому свою українську етнічну ідентичність та рідну мову.

4. Батьки та українська громада залучаються до підтримки учнів з метою сприяння загальному розвитку учнів у співпраці. Мета полягає в тому, щоб створити добрі та тісні стосунки для підтримки взаєморозуміння, довіри, підтримки та співпраці між учнями, вчителями та батьками в багатомовній школі.

6. Освітні та виховні цілі школи

1. Поставлена ціль:

Випускник школи – це творча, освічена та відповідальна особистість, яка вміє самореалізуватися відповідно до своїх інтересів та здібностей.

2. Компетенції:

Школа Свободи базує розвиток учнів на національних загальних та галузевих компетенціях. Загальні компетенції сприяють досягненню соціального та емоційного благополуччя та готовності до навчання протягом усього життя. Загальні компетенції розвиваються через результати навчання, наскрізні теми та позакласні заходи. Розвиток загальних компетенцій підтримується та розвивається вчителями у співпраці один з одним, а також зі школою, домом та громадою. Загальними компетенціями, що розвиваються у учнів, є:

• культурні та ціннісні компетенції, тобто вміння цінувати людські відносини та співробітництво з іншими людьми, поважати соціальні угоди, розуміти культурну та природну різноманітність, цінувати культурну спадщину Естонії, свого народу та світу, цікавитися сучасною культурою та творчістю, розвивати почуття прекрасного;

• соціальна та громадянська компетенція, тобто здатність розвивати та реалізовувати себе в міру своїх можливостей, поважати права людини та приймати особливості різних національностей, а також робити свій внесок у добробут суспільства;

• компетенція самовизначення, тобто вміння розуміти та оцінювати свої слабкі та сильні сторони та враховувати здібності та можливості, аналізувати набуті знання та навички, планувати свою освіту та кар’єру, таким чином ставши здоровим та активним членом суспільства;

• навчальна компетенція, тобто вміння відкривати та розвивати свої здібності як учня та набувати навичок навчання протягом усього життя, мотивувати себе цілеспрямовано докладати зусиль, пов’язувати нові знання з наявними знаннями в процесі навчання, обробляти та аналізувати інформацію та інтегрувати її з різними предметами та сферами життя;

• комунікаційна компетенція, тобто використання мов як щоденного засобу спілкування шляхом чіткого, відповідного та ввічливого висловлювання естонською, рідною мовою та як незалежний користувач мови принаймні ще однією іноземною мовою;

• компетенція в математиці, природничих науках і технологіях, тобто вміння розуміти та використовувати мову, специфічну для математики та природничих наук, розуміти їх важливість, ризики та вплив на повсякденне життя, вміння приймати обґрунтовані рішення в різних сферах життя та використовувати нові технології творчо та інноваційно;

• підприємницька компетенція, тобто вміння бути творчою особистістю, створювати ідеї, ставити цілі та реалізовувати їх, використовувати набуті знання та навички, гнучко реагувати на зміни та розумно ризикувати;

• цифрова компетенція, тобто вміння використовувати нові цифрові технології та інші технологічні інструменти, знаходити та зберігати відповідну інформацію за допомогою цифрових інструментів, брати участь у створенні цифрового контенту, уникати небезпеки цифрового середовища та захищати свої особисті дані та особистість, а також дотримуватися належної соціальної практики під час використання цифрового середовища.

3. Галузеві компетенції формуються у вигляді інтеграції предметів даної предметної області із предметами інших предметних областей. Галузеві компетенції описані у навчальних програмах предметних галузей основної школи та гімназії.
    

7. Організація навчання

1. У зв'язку із особливостями школи, Школа Свободи пропонує не менше 60% освіти естонською мовою і до 40% українською, дотримуючись принципів мовного занурення. Обов'язковими предметами у навчальному плані школи, що відрізняються від національного навчального плану, є українська мова та культура та українська література. Естонська мова викладається як друга мова відповідно до навчального плану.

2. Навчальний рік триває з 1 вересня до 31 серпня. Навчальний рік складається як мінімум із 175 навчальних днів, поділених на періоди навчання та шкільні канікули. Навчальний рік включає п'ять шкільних канікул.

3. Навчальний тиждень складається з п'яти навчальних днів. Навчальний день складається з уроків, кількість і послідовність яких обумовлені планом уроку. Урок чергується з перервою. Урок можна розділити на кілька частин, і залежно від рівня учнів або характеру діяльності, уроки можуть бути об'єднані та проведені без перерви. Орієнтовна тривалість одного уроку 45 хвилин.

4. Викладання може бути організоване декількома способами: або всі предмети викладаються протягом усього навчального року, або різні предмети викладаються у певний час протягом навчального року, також викладання може бути зосереджено на конкретних предметах без розмежування між звичайними уроками. Уроки можуть відбуватися у формі проектного навчання, екскурсій чи виїздів на природу, а також віртуального навчання як у школі, так і поза нею.

5. За згодою між учнем і школою, школа може розглядати навчання або діяльність поза шкільною програмою, включаючи навчання в іншій загальноосвітній школі як частину шкільного навчання, якщо це дозволяє учневі досягти результатів навчання, визначених школою або індивідуальним навчальним планом.

8. Предметні галузі та предмети

1. Обов’язковими предметами навчальної програми Школи Свободи за предметними галузями є:

1. мова та література: українська мова та культура, література (естонська, українська та світова література);

2. іноземні мови: A-іноземна естонська мова як друга мова, B-іноземна мова англійська;

3. математика: математика в основній школі, вузька математика і широка математика в старшій школі;

4. природничі предмети: біологія, географія, фізика, хімія, а також природознавство в програмі основної школи;

5. суспільні предмети: гуманітарні науки, історія, суспільствознавство;

6. мистецькі предмети: музика, мистецтво;

7. технологія: праця, ремесла та домоводство, технології;

8. фізичне виховання: фізичне виховання.

2. Для ефективного впровадження ПМІН-навчання та мовного занурення в навчальну програму школи збільшено обсяг вивчення естонської мови.

3. Порівняно з національним навчальним планом, тижневе навчальне навантаження на одного учня у 8 класі перевищено на один урок. Це пов'язано зі специфікою школи, в якій викладається українська мова та культура.

9. План розподілу уроків за предметами та класами

10. Пріоритети навчання в основній школі

1. На третьому ступені основної школи підтримується становлення учнів як самостійних і відповідальних членів суспільства, які усвідомлюють свої інтереси та здібності.

2. На третьому ступені основної школи увага приділяється:

• підтримці мотивації учнів до навчання;

• пов’язанню навчальної інформації та навичок з повсякденним життям та демонстрації того, як вони можуть бути використані у майбутній трудовій діяльності та подальшому навчанні;

• свідомому використанню різних стратегій навчання та розвитку навичок самоконтролю;

• плануванню довгострокових навчальних завдань (включаючи навчальні завдання дослідницького характеру), постановці цілей та оцінці їх результатів;

• розвитку особливих здібностей та інтересів учнів;

• підтримці учнів у подальшому навчанні та професійному виборі.

3. У 8-9 класах основної школи, школа організує для учнів творчий проект, що ґрунтується на вивчених предметах та їх поєднанні, наприклад, дослідницький проект, художній твір або щось подібне. Тема творчої роботи обирається школою, вибір теми залишається за учнями. Творча робота може бути виконана індивідуально чи колективно. Організація творчої роботи описана у додатку до шкільного навчального плану.
    

11. Пріоритети навчання в гімназії

1. У гімназії основна увага приділяється тому, щоб учень знайшов сферу діяльності, яка відповідає його інтересам і здібностям, з якою він міг би пов'язати своє подальше навчання.

2. У гімназії приділяється увага:

• самостійності учня, сформованості його світогляду та готовності давати собі раду в житті;

• розвитку справжньої самооцінки;

• розвитку навичок самостійного навчання та співпраці;

• ознайомленню та оцінці можливостей подальшої освіти;

• розвитку громадянських якостей, активності та відповідальності.

3. У гімназії учень виконує учнівську науково-дослідницьку або практичну роботу, метою якої є розвиток в учня навичок творчого самовираження, співпраці та самостійної роботи. У такому дослідженні учень розмірковує над питаннями дослідження, аналізом, результатами, висновками та точками зору на обрану тему. Практична робота може мати форму есе, учнівської фірми або іншого проекту, створеного в рамках навчальної програми. Організація науково-практичної роботи учнів наведена в додатку до навчальної програми.
    

12. Принципи обов’язкових та факультативних курсів, які пропонує школа

1. У гімназії учні навчаються за курсовою системою, де 1 курс становить 35 уроків. Мінімальне навчальне навантаження учня протягом навчання у гімназії становить 96 курсів.

2. Курси гімназії поділяються на обов’язкові курси, визначені державою, курси за вибором школи та факультативні курси за вибором учня.

3. Факультативи розробляються та готуються школою у співпраці з співтовариством, виходячи з інтересів учнів та специфіки школи. У середньому учень обирає та закінчує 4 факультативи за навчальний рік. Школа організовує факультативний курс, якщо є щонайменше 12 охочих.

4. Школа може поєднувати курси з різних предметів, включаючи обов'язкові та елективні курси. За згодою школи учень може відвідувати факультативи в інших навчальних закладах.

13. Наскрізні теми та інтеграція предметів

1. Наскрізні теми допомагають встановлювати зв’язки між різними предметами та між вивченим матеріалом і реальним життям. Звертаючись до наскрізних тем, учні формують цінності, ставлення та знання, необхідні їм у житті, а також розуміють можливості та загрози навколишнього світу.

2. Наскрізні теми вивчаються через навчальну програму, предмети, творчі роботи на третьому ступені основної школи, дослідження в гімназії, різноманітні проекти та позакласні заходи. Інтеграція, або створення зв’язків, відбувається як усередині предметів, так і між предметами та предметними галузями, у позакласній роботі тощо.

3. Основними наскрізними темами є:

• Навчання впродовж життя та планування кар’єри

Бажаним результатом є розвиток учня як особистості, яка готова робити усвідомлений вибір, навчатися все життя та виконувати різні ролі в мінливому суспільстві;

• Навколишнє середовище та сталий розвиток

Учня навчають розуміти залежність людини від природних ресурсів, обговорювати проблеми навколишнього середовища, формувати особисту екологічну точку зору, пропонувати рішення екологічних проблем, брати на себе відповідальність за сталий розвиток і використовувати практики, сприятливі для природи та сталого розвитку;

• Громадянська ініціатива та підприємливість

Мета – сформувати в учня повну картину функціонування суспільства, проаналізувати проблеми та підтримати власні ініціативи та проекти. Учні навчаються розуміти свою роль як особистості в суспільстві, набувати навичок участі в процесах прийняття рішень, знати та захищати свої права та права інших, розуміти пов'язані з ними обов'язки, а також позитивно ставитися до підприємництва та участі в ньому;

• Культурна ідентичність

Полікультурне та багатомовне середовище та діяльність школи підтримують культурну обізнаність учнів, розуміння різних культур і толерантне ставлення до культурних відмінностей. Ціль в тому, щоб учень умів цінувати власну культуру, спадщину інших культур, міжкультурні відносини та взаємну співпрацю;

• Інформаційне середовище

Бажаним результатом є перетворення учня в інформаційно грамотну людину, здатну критично аналізувати інформацію та діяти відповідно до власних цілей та прийнятої в суспільстві комунікаційної етики;

•   Технології та інновації

Учнів навчать використовувати сучасні технології для підвищення ефективності навчання та роботи, а також для вирішення реальних життєвих проблем та розвивати креативність у реалізації інноваційних ідей у ​​різних проектах;

• Здоров'я та безпека

Бажаним результатом є розвиток учня як психічно, емоційно, соціально та фізично здорової людини, яка дотримується здорового способу життя, веде себе обережно та бере участь у формуванні середовища, що сприяє здоров'ю;

• Цінності та мораль

У шкільній освіті акцент робиться на етичній поведінці та розвитку загальноприйнятих цінностей та принципів. Бажаний результат полягає в тому, що учні поважатимуть загальнолюдські та суспільні цінності, етичні принципи як у школі, так і за її межами, і зможуть знаходити рішення у ситуаціях, коли такі принципи не дотримуються.

14. Організація оцінювання

1. Мета оцінювання – заохотити та спрямувати учня на цілеспрямоване отримання знань.

2. Результати навчання оцінює вчитель-предметник. На першому уроці навчального періоду вчитель-предметник знайомить учнів з основними темами, що вивчаються, з завданнями, що будуть оцінюватися, принципами їх оцінювання та формування підсумкової оцінки.

3. Зворотній зв'язок, який надається учневі під час оцінювання, дає йому можливість підтримувати його індивідуальний розвиток, формування самооцінки, виконання поставлених учнем цілей, визнання талантів, а також звертає увагу на недоліки.

4. У навчальному плані школи описані умови оцінювання, причини залишення на донавчання, умови переведення до наступного класу та повторення курсу. Інформація про оцінювання міститься в правилах школи.

15. Оцінювання результатів навчання

1. Знання та вміння з предмета можна оцінювати як під час вивчення, так і в кінці вивчення теми.

2. Учнів оцінюють за п’ятибальною системою:

оцінка „5“ значить „дуже добре“ – досягнуті результати навчання повністю відповідають або перевищують необхідні результати навчання, які складають основу навчання учня;

оцінка „4“ значить „добре“ – досягнуті результати навчання загалом відповідають необхідним результатам навчання, які складають основу навчання учня;

оцінка „3“ значить „задовільно“ – досягнуті результати навчання дозволяють учневі продовжити освіту чи закінчити школу, без зазнання значних труднощів у подальшому навчанні чи житті;

оцінка „2“ значить „незадовільно“ – розвиток учня відбувся в рамках необхідних результатів навчання, але це не дозволить обійтись без подальших труднощів;

оцінка „1“ значить „погано“ – результати навчання не дозволяють справлятися без значних труднощів у подальшому навчанні чи житті, розвиток учня в результатах навчання відсутній.

3. Оцінки „5“, „4“ та „3“ є позитивними, „2“ та „1“ є негативними.

4. Зворотній зв’язок може бути наданий без або з числовим оцінюванням, формально, з балами або відсотками виконання.

5. Принцип підготовки та оцінювання письмових завдань, що оцінюються за п'ятибальною системою, полягає в тому, що якщо вчитель не вказав інше, завдання буде оцінено таким чином, що "5" буде поставлено учневі, який набрав 90-100% від максимально можливої ​​кількості балів, 4" - 75-89%, "3" - 50-74%, "2" - 20-49% та "1" - 0-19%.

6. Для більш точного розмежування оцінювання, у шкалі оцінок також можна використовувати знаки «+» і «-»: оцінки: „5+“ – 97–100% і вище; „5“ – 94–96%; „5-“ – 90–93%, „4+“ – 85–89%; „4“ – 80–84%; „4-“ – 75–81%; „3+“ – 67–74%; „3“ – 58–66%; “3-“ – 50–57%; “2” - 20-49%; “1” - 0-19%.
    

16. Формативне оцінювання

1. Формативне оцінювання – це оцінювання, орієнтоване на учня, яке відбувається протягом навчання. У процесі аналізуються знання, навички, ставлення, цінності та поведінка учня, дається зворотний зв’язок щодо попередніх результатів і недоліків учня, учень заохочується та йому надається інформація щодо подальшого навчання, а також визначаються цілі та заходи подальшого навчання. Отже, формативне оцінювання насамперед зосереджено на порівнянні розвитку учня з його попередніми досягненнями.

2. Бажаним результатом формативного оцінювання є мотивація учня вчитися відповідно до його здібностей і підтримка розвитку незалежної та самостійно мислячої особистості.

3. Формативне оцінювання може бути як усним, так і письмовим, використовуватись разом із числовим оцінюванням або окремо.

4. Під час уроку учень отримує здебільшого усний або письмовий відгук про знання та про предмет і предметну галузь. Учень бере участь у оцінці себе та своїх однокласників, щоб розвинути здатність ставити цілі та аналізувати власне навчання та поведінку в рамках поставлених цілей.

5. Зворотній зв'язок здійснюється протягом усього навчального дня, щоб підтримати розвиток поведінки, стосунків та цінностей учнів. Школа реагує на інциденти, які суперечать загальноприйнятим цінностям та прийнятій практиці.

6. Як один з інструментів формативного оцінювання може бути використане навчальне портфоліо. Як і навчальний щоденник, навчальне портфоліо містить навчальні завдання, аналіз та відгуки про роботу. Навчальне портфоліо може бути призначене як для конкретних предметів та областей, так і для наскрізних тем або загальних компетенцій.
    

17. Підсумкове оцінювання та переведення до наступного класу основної школи

1. На третьому ступені основної школи, у 7-9 класах, результати навчання, досягнуті за період навчання, узагальнюються у вигляді триместрових оцінок, на підставі яких наприкінці навчального року виставляється річна оцінка.

2. Учні, які отримали "незадовільну" або "погану" оцінку за триместр або не отримали оцінку, за необхідності отримують індивідуальний навчальний план з предмета або іншу підтримку (корекційне навчання, тощо), щоб допомогти їм здобути необхідні знання та навички.

3. На підставі триместрових оцінок навчальна рада вирішує, чи перевести учня до наступного класу, залишити його для подальшого навчання або повторити курс.

4. Якщо оцінка за триместр за предмет не була виставлена ​​і учень не скористався можливістю виправити ситуацію, то при виставленні річної оцінки незарахований триместр буде оцінений оцінкою "погано".

5. Учень залишається для додаткового навчання з предметів, з яких на підставі триместрових оцінок має бути виставлена ​​річна оцінка «незадовільно» або «погано».

6. Педрада приймає рішення про залишення учня на донавчання та переведення його до наступного класу до закінчення останнього навчального періоду. У рамках додаткового навчання учень під безпосереднім керівництвом викладача виконує необхідні навчальні завдання з метою набуття знань і вмінь, передбачених навчальною програмою. Додаткове навчання проводиться після закінчення останнього періоду навчання. Річна оцінка виставляється після закінчення додаткового навчання з урахуванням його результатів.

7. За вмотивованим зваженим рішенням педради у виняткових випадках учень може бути відправлений на повторний курс, якщо учень має річну оцінку «незадовільно» або «погано» з трьох і більше предметів, якщо додаткове навчання не дало результатів, і для досягнення результатів навчання, необхідних за навчальною програмою, непрактично впроваджувати індивідуальну навчальну програму чи інші системи підтримки, запроваджені в школі. При прийнятті рішення педрада залучає учня або його законного представника та заслуховує думки сторін.

8. За вмотивованим рішенням педради учень, який має річну оцінку «незадовільно» або «погано» з трьох і більше предметів за пропуски без поважних причин, може бути допущений до повторного курсу. При прийнятті рішення педрада залучає учня або його законного представника та заслуховує думки сторін.

9. Якщо учень навчається у 9 класі, оцінки виставляються перед випускними іспитами, за винятком предметів, з яких учень залишено на додаткове навчання.

18. Підсумкове оцінювання в гімназії

1. Результати навчання учня оцінюються узагальнено триместровими та/або курсовими оцінками за п’ятибальною системою, та/або оцінки за предмети виставляються за п’ятибальною системою.

2. Факультативи можна оцінювати як "залік" - здано (50-100%); "незалік" - не здано (0-49%).

19. Закінчення основної школи 

1. Учень, вважається таким, що закінчив основну школу, якщо в нього підсумкові річні оцінки з предметів не нижче "задовільно", він здав творчу роботу на третьому ступені та склав іспити основної школи зі стандартними завданнями або іспити основної школи з затверджених школою матеріалів естонською мовою (в якості другої мови), математики та один іспит на вибір.

2. Учні, які прибули з-за кордону і навчалися в основній школі Естонії до трьох навчальних років перед випускними іспитами, можуть складати іспит з естонської мови як другої мови як шкільний іспит.

3. На підставі письмової заяви учня або його законного представника та рішення педагогічної ради учень може вважатися таким, що закінчив основну школу, якщо:

1. в нього одна оцінка “незадовільно” або “погано” з екзамену або остання річна оцінка з предмета;

2. в нього по екзамену з двох предметів або остання річна оцінка є “незадовільно” або “погано”.

4. Для учня з особливими освітніми потребами, у якого у шкільному навчальному плані або, за рекомендацією групи позашкільного консультування, в індивідуальному навчальному плані замінені результати навчання, необхідні для завершення обов'язкової шкільної освіти, закінчення школи ґрунтується на досягненні результатів навчання, встановлених в індивідуальному навчальному плані, та складання випускних іспитів на особливих умовах.

5. Учню, який виконав умови для закінчення обов'язкової освіти, школа видає свідоцтво про закінчення обов'язкової освіти.

20. Закінчення гімназії

1. Для того щоб закінчити гімназію, учень повинен мати оцінки не нижче за задовільних або прохідних. Для закінчення школи, учні повинні скласти як мінімум на задовільну оцінку іспит у гімназії, здати дослідницький проект або практичну роботу та скласти державні іспити з естонської мови (як другої мови), математики та іноземної мови (англійської).

2. Державний іспит вважається зданим, якщо набрано не менше одного відсотка від максимального балу. Державний іспит вважається складеним задовільно, якщо набрано щонайменше 20 відсотків від максимального бала.

3. Для учня з особливими освітніми потребами, якому навчальним планом школи або за рекомендацією позашкільної консультації, вимоги до результатів навчання знижено або замінено, підставою для закінчення навчання є досягнення результатів навчання, зазначених в індивідуальному плані навчання.

4. Учневі, який виконав умови для закінчення гімназії, школа видає атестат про закінчення гімназії.

21. Підтримка розвитку учнів

1. Школа Свободи дотримується принципів інклюзивної освіти та підтримує соціальну інтеграцію всіх учнів у шкільне життя та діяльність.

2. З метою підтримки розвитку учня принаймні один раз на навчальний рік з учнем організовується дискусія щодо розвитку, на основі якої узгоджуються майбутні цілі навчання та розвитку. У розвивальній дискусії беруть участь учень, класний керівник і батьки учня. Порядок проведення розвивальних дискусій наведено в додатку до навчальної програми.

3. Консультації щодо предметів, індивідуальна допомога у навчанні та інші заходи підтримки доступні для підтримки учня у випадках тимчасового відставання учня від програми, прогалин у навчанні,тощо.

4. Виходячи з індивідуальних потреб учня, учню надається освіта, що відповідає його здібностям, і необхідна підтримка у співпраці з викладачами, спеціалістами з підтримки, тощо. Якщо учень потребує підтримки, його батьки інформуються про це, а школа організовує педагогічно-психологічну оцінку учня. При необхідності здійснюється співпраця з іншими фахівцями в галузі, а також рекомендуються додаткові дослідження. Вчителі спостерігають за розвитком та прогресом учня у співпраці з фахівцями підтримки, адаптують навчання до індивідуальних здібностей і потреб учня, якщо це необхідно.

5. У разі виявлення обдарованості учня йому гарантується надання індивідуального навчального плану, а за потреби – додаткове керівництво вчителями-предметниками чи іншими спеціалістами за освітніми програмами чи закладами освіти.

6. Школа складає індивідуальний навчальний план для учня у випадках, коли:

1. учень перебуває в умовах навчання, за яких він бере дуже мало участі у навчальному процесі;

2. навчальна програма учня відрізняється від навчальної програми, розробленої для класу, в якому він навчається;

3. зміна відвідуваності занять чи номінального періоду навчання учня;

4. зовнішня консультативна група рекомендувала скоротити чи замінити план навчання, передбачений національною навчальною програмою, чи звільнити його від обов'язкових предметів, для підтримання прогрес учня.

7. Якщо індивідуальний навчальний план, складений для учня з особливими освітніми потребами, передбачає скорочення або заміну плану навчання, передбаченого загальнодержавним навчальним планом, або звільнення від вивчення обов’язкового предмета, індивідуальний навчальний план може бути виконано за рекомендацією позашкільного закладу.

8. Організація консультування учнів та принципи організації навчання учнів з особливими освітніми потребами наведені в додатку до навчального плану.
    

22. Організація інформування учнів та батьків

1. Школа надає учневі та батькам можливість отримувати інформацію про шкільне життя та організацію навчання. Навчальний план школи, план уроків, гуртки за інтересами, години консультацій вчителів-предметників, консультацій служби підтримки, новини та інша шкільна інформація доступна на сайті школи.

2. Через шкільний електронний щоденник та електронну пошту учень та батьки отримують інформацію про навчальну діяльність, зміст навчання, домашні завдання, пропуски та результати навчання.

3. Про події та заходи повідомляється на сторінці школи у Facebook.

4. У разі потреби в школі проводяться інформаційні зустрічі для учнів та батьків щодо організації навчання та життя школи.

23. Проведення кар’єрного навчання

1. Школа інформує учнів про можливості подальшої освіти та тенденції на ринку праці та забезпечує доступність кар’єрної інформації та консультацій для учнів.

2. Щоб підтримати учнів у виборі професії та подальшої освіти, школа організовує кар’єрні консультації, навчальні поїздки та робочі візити з різними партнерами по співпраці, під час яких учні мають можливість познайомитися з різними професіями, структурою компаній чи установ та поспостерігати за робочими процесами в реальному робочому середовищі.
    

24. Принципи співпраці вчителів та планування роботи

1. Робота та співпраця педагогів відбувається виходячи з цілей розвитку школи та навчального плану. Кожен вчитель та працівник школи має можливість брати участь у постановці тем, пов’язаних із розвитком школи, в обговореннях та прийнятті рішень.

2. Співпраця між викладачами відбувається у середині предметних галузей та у співпраці з іншими предметними галузями з метою обміну досвідом, розробки методології, навчальних матеріалів і програм, здійснення інтеграції, організації заходів, проектного навчання тощо. З метою покращення співпраці до складу робочої групи з кожної предметної галузі входить керівник-наставник.

3. Аналіз та оцінка викладання та навчання, а також прийняття рішень з питань викладання та навчання здійснюються шкільною Радою з навчання та викладання, до складу якої входять директор школи, завідувач навчальної частини, вчителі, допоміжний персонал та інші особи, призначені директором школи. Представник Ради учнів бере участь у діяльності Ради учнів.
    

25. Порядок оновлення та доповнення навчального плану школи

1. Оновлення та доповнення навчальної програми школи – безперервний процес. У підготовці та розробці навчального плану школи беруть участь вчителі, учні через учнівську раду, батьки учнів через опікунську раду та громадськість.

2. Навчальний план школи встановлюється директором. Зміни до навчального плану школи перед внесенням подаються на розгляд опікунської ради школи, учнівської ради та педради.